РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ

ЯК ДІТИ-АГРЕСОРИ СТАВЛЯТЬСЯ ДО БУЛІНГУ

Діти, які булять, не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабкою дитиною, а, зустрічаючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, відчувають себе сильними та дуже «крутими» (мета – підвищення самооцінки).

Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабких за себе (мета – компенсація, проекція).

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні та не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить до вчинення фізичного насилля (мета – самоствердження в колективі). 

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКЩО ВОНА ПІДДАЄТЬСЯ БУЛІНГУ (РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ І БАТЬКІВ)

Діти, які становляться жертвами булінгу, соромляться про це говорити і часто звинувачують себе, можуть відчувати себе безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Слід придивитись до настрою та поведінки дитини. Якщо стало помітно, що вона є жертвою булінгу, то:

1) у першу чергу заспокойтесь і після цього починайте розмову з дитиною;

2) дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти , вислухати та захистити;

3) запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто;

4) пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива в цей момент. Будьте терплячими та делікатними;

5) спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись;

6) запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, у певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо);

7) розкажіть дитині, що не має нічого страшного, щоб повідомити про агресивну поведінку (батьків, друзів, вчителів, адміністрацію школи). Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя та життя друга, однолітка;

8) спитайте, яка саме ваша допомога може бути корисною дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе зробити спільну стратегію змін;

9) пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та їх візит до школи;

10) спільно з дитиною шукайте нові способи

реагування на ситуацію булінгу;

11) обговоріть, до кого по допомогу дитина може звернутися у школі: до спеціалістів соціально-психологічної служби, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей;

12) важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. У цьому можуть допомогти спеціалісти соціально-психологічної служби школи;

13) підтримайте дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками;

14) поясніть дитині, що зміни можуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона зможе розраховувати на вашу підтримку;

15) пам’ятайте, що ваша мета – припинити насильство, а не покарати винних. Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.   

ЯКЩО ВИ ПОБАЧИЛИ ПРИНИЗЛЕВЕ ВІДЕО З ДИТИНОЮ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ:

1) поговоріть з дитиною: скажіть, що ви не звинувачуєте її у тому, що відео потрапило до соцмережі (формування культури користування кіберпростором – тема, якій слід приділяти багато уваги, але не в кризовій ситуації);

2) запевніть дитину, що вона може вам довіритись і показати всі образливі відео та фото, як соромно їй не було б. Часто такий контент інтимного характеру, через що дитині важко про це говорити. Підкресліть, що вас зараз цікавить не їх вміст, а як їх вилучити з соцмережі.

3) напишіть особистого листа до сервісу технічної підтримки соціальних мереж про те, що контент (вкажіть посилання) принижує права дитини і ви вимагаєте його вилучити;

4) покажіть дитині, що ви на її боці у складній ситуації;

5) пояснюйте дитині правила безпечного користування соціальними мережами.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКО ВОНА ВИЯВИЛАСЬ АГРЕСОРОМ

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібні не менше ніж тій, яка постраждала від булінгу.

1) відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять» або «він заслуговує на це»;

2) уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях;

3) не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки – просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства»;

4) реально поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відноситься: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висловлювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, одягу, принизливі висловлювання або жести;

5) діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може задавати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників;

6) дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство;

7) скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з батьками, щоб упевнитись, що дитина намагається змінити ситуацію на краще;

8) загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, але в перспективі це може посилити агресію і невдоволення;

9) буде зайвим концентрувати увагу на почуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини;

10) агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми та розлади поведінки дитини-агресора. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

ЯК КОНСТРУКТИВНО ВЗАЄМОДІЯТИ З ДІТЬМИ, СХИЛЬНИМИ ДО ПРОЯВІВ АГРЕСІЇ? РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ

1) давайте дитині зрозуміти, що ви в будь-якому випадку поважаєте її;

2) реагуйте на будь-які позитивні зрушення у поведінці дитини;

3) не будьте самі агресивними. Власний приклад – найкраще виховання;

4) дайте дитині можливість виплеснути емоції на неживі об’єкти, зняти агресію через гру або релаксацію;

5) не обговорюйте з іншими небажану поведінку дитини в її присутності;

6) стримуйте прагнення дитини провокувати сварки;

7) намагайтеся бути об’єктивними, спробуйте розібратися в причинах сварки;

8) обговорюйте з дитиною наслідки сварки, неправильні дії, разом намагайтеся знайти конструктивні способи виходу з конфліктної ситуації;

9) не втручайтесь у незначні дитячі сварки, давайте дітям можливість самим розібратися;

10) Будьте завжди доброзичливі. Зло перемагають добром і любов’ю