Нормативні документи

Тренінг – це навчання, яке базується на досвіді людини, розвиває здібності особистості до пошуку, нових знань, творчості, допомагає здійснити інтелектуальний прорив, формує новий світогляд. Тренінг виник у медицині у ХІХ ст. (як різновид психотерапії), в ХХ ст. набув поширення в професійній освіті ( як форма навчання) та у практичній психології (як інструмент розвитку людини). На сьогодні не існує загальноприйнятого визначення терміна „тренінг”. Походить від англійського „траінінг”, яке має ряд значень: навчання, виховання, підготовка, тренування.

При плануванні тренінгу слід подбати про те, щоб:

1. учасники тренінгу заздалегідь знали тематику занять і, за можливості, завчасно отримали для ознайомлення відповідні інформаційні матеріали, рівень засвоєння яких має перевірятися під час тренінгу;

2. здійснити „вхідне” та „вихідне” опитування учасників занять за допомогою мікроанкет з метою оцінки їх початкового ставлення до проблеми, що буде опрацьована, та його змін наприкінці тренінгу (оцінка досягнутого прогресу).

3. знайти для проведення тренінгу відповідне приміщення.

4. забезпечити учасникам тренінгу можливість перепочити під час перерв (їх треба робити через кожні 1,5 год. занять)

5. кількість учасників тренінгу не перевищувала 25-30 осіб, оптимальна кількість членів тренінгової групи – 15-16 осіб;

6. учасники засвоїли правила поводження під час тренінгу та дотримувалися їх;

7. ведучий тренінгу міг скористатися необхідними засобами унаочнення (дошкою, діапроектором або мультимедійним проектором, відео та аудіотехнікою);

8. учасники мали можливість вести записи.